This site uses cookies.
Some of these cookies are essential to the operation of the site,
while others help to improve your experience by providing insights into how the site is being used.
For more information, please see the ProZ.com privacy policy.
This person has a SecurePRO™ card. Because this person is not a ProZ.com Plus subscriber, to view his or her SecurePRO™ card you must be a ProZ.com Business member or Plus subscriber.
Affiliations
This person is not affiliated with any business or Blue Board record at ProZ.com.
Polish to Ukrainian: Anafilaksja i wstrząs anafilaktyczny
Source text - Polish ➔DEFINICJE I ETIOPATOGENEZA
Anafilaksja to ciężka, zagrażająca życiu, uogólniona lub ogólnoustrojowa reakcja nadwrażliwości (alergicznej lub niealergicznej). Nadwrażliwość to powtarzalne objawy podmiotowe i przedmiotowe wywołane przez ekspozycję na określony bodziec w dawce tolerowanej przez osoby zdrowe. Wstrząs anafilaktyczny to ciężka, szybko rozwijająca się reakcja anafilaktyczna (anafilaksja), w której występuje obniżenie ciśnienia tętniczego zagrażające życiu.
Główne przyczyny anafilaksji:
1) alergiczne: a) leki – najczęściej antybiotyki β laktamowe, cytostatyki; b) jady owadów błonkoskrzydłych →1181; c) białka podawane pozajelitowo – krew i preparaty krwiopochodne, enzymy (np. streptokinaza), surowice (np. przeciwtężcowa), preparaty alergenów stosowane w diagnostyce in vivo i w immuno¬terapii; d) pokarmy – u dorosłych najczęściej ryby, owoce morza, orzeszki ziemne, owoce cytrusowe; e) alergeny wziewne – np. sierść konia; f) lateks
2) niealergiczne: a) bezpośrednie uwalnianie mediatorów z mastocytów – opioidy, leki zwiotczające mięśnie szkieletowe, roztwory koloidowe (np. dekstran, hydroksyetylowana skrobia, roztwór ludzkiej albuminy) lub hipertoniczne (np. mannitol), wysiłek fizyczny; b) kompleksy immunologiczne – krew i preparaty krwiopochodne, immunoglobuliny, surowice zwierzęce i szczepionki, błony dializacyjne; c) zmiana metabolizmu kwasu arachidonowego – nadwrażliwość na ASA i inne NSLPZ; d) mediatory anafilaksji lub substancje podobne w pokarmach (histamina, tyramina), zbyt mała aktywność enzymów rozkładających mediatory anafilaksji; e) inne lub nieznane mechanizmy – radio¬logiczne środki cieniujące, zanieczyszczenia pokarmów i środki konserwujące.
Ponieważ w reakcji niealergicznej nie biorą udziału mechanizmy immunologiczne, wstrząs może wystąpić już przy pierwszej ekspozycji na dany czynnik. W ~30% przypadków, mimo szczegółowej diagnostyki, nie udaje się ustalić przyczyny anafilaksji (anafilaksja idiopatyczna). Najczęstszym mechanizmem anafilaksji jest reakcja IgE zależna, reakcje nieimmunologiczne występują rzadziej. Ich wspólną cechą jest degranulacja mastocytów i bazofilów. Uwolnione i wytwarzane mediatory (m.in. histamina, tryptaza i metabolity kwasu arachidonowego, czynnik aktywujący płytki, NO) kurczą mięśnie gładkie w oskrzelach i przewodzie pokarmowym, zwiększają przepuszczalność i rozszerzają naczynia krwionośne, stymulują zakończenia nerwów czuciowych, a także aktywują komórki zapalne, układ dopełniacza, układ krzepnięcia i fibrynolizy oraz działają chemotaktycznie na eozynofile, co nasila i przedłuża reakcję anafilaktyczną. Zwiększona przepuszczalność naczyń i szybkie przemieszczenie płynów do przestrzeni zewnątrznaczyniowej może spowodować utratę nawet 50% efektywnej objętości krwi krążącej w ciągu ~10 min.
➔OBRAZ KLINICZNY I PRZEBIEG NATURALNY
Objawy anafilaksji pojawiają się najczęściej w ciągu kilku sekund do kilku minut po narażeniu na czynnik wywołujący (ale niekiedy później – >30 min): 1) skóra i tkanka podskórna – pokrzywka lub obrzęk naczynioruchowy, zaczerwienienie skóry; 2) układ oddechowy – obrzęk górnych dróg oddechowych, chrypka, stridor, kaszel, świsty, duszność, nieżyt nosa; 3) przewód pokarmowy – nudności, wymioty, bóle brzucha, biegunka; 4) reakcja ogólnoustrojowa – hipo¬tensja i inne objawy wstrząsu¬ →118 – w 30% przypadków; mogą wystąpić równocześnie z innymi objawami anafilaksji albo (zwykle) niedługo po nich; 5) rzadsze – zawroty lub ból głowy, skurcze macicy, uczucie zagrożenia.
Im szybciej rozwijają się objawy, tym większe jest ryzyko anafilaksji ciężkiej i zagrażającej życiu, a objawy wyjściowo łagodne (np. ograniczone do skóry i tkanki podskórnej) mogą się szybko rozwinąć w zagrażające życiu, jeśli niezwłocznie nie zastosuje się właściwego leczenia. Spotyka się także reakcje późne lub dwufazowe, w których objawy rozwijają się lub ponownie nasilają po 8–12 h. Objawy anafilaksji mogą się przedłużać do 32 h pomimo prawidłowego leczenia.
Objawy wstrząsu anafilaktycznego (niezależnie od przyczyny) to chłodna, blada i spocona skóra, zapadnięte żyły podskórne, hipotensja, skąpomocz lub bezmocz, bezwiedne oddanie stolca i utrata przytomności. Może wystąpić zatrzymanie krążenia.
➔ROZPOZNANIE
Opiera się na typowych objawach podmiotowych i przedmiotowych oraz rozwoju objawów w krótkim czasie po kontakcie z czynnikiem mogącym wywołać reakcję anafilaktyczną. Im szybciej rozwijają się objawy, tym większe jest ryzyko anafilaksji ciężkiej i zagrażającej życiu. Oznaczenia tryptazy, histaminy lub metylohistaminy nie są powszechnie dostępne i nie mają praktycznego znaczenia. Po upływie co najmniej 6 tyg. od epizodu anafilaksji ustal jej przyczynę; pomocne bywa oznaczanie IgE swoistych dla alergenu, natomiast próby prowokacyjne należy przeprowadzać bardzo ostrożnie.
➔LECZENIE
1. Oceń drożność dróg oddechowych, oddychanie, krążenie i przytomność – w razie potrzeby udrożnij drogi oddechowe, w razie zatrzymania oddechu lub krążenia podejmij resuscytację →108. Jeżeli występuje stridor lub duży obrzęk twarzy i górnych dróg oddechowych (obrzęk języka, błony śluzowej jamy ustnej i gardła, chrypka) rozważ niezwłoczną intubację dotchawiczą →1217. Opóźnienie intubacji może utrudnić jej wykonanie, a nieudana próba intubacji może nasilić obrzęk. W razie obrzęku zagrażającego niedrożnością dróg oddechowych i niemożności intubacji dotchawiczej, wykonaj konikotomię →1220.
2. Przerwij narażenie na substancję podejrzaną o wywołanie reakcji alergicznej (np. zatrzymaj podawanie leku lub usuń żądło pszczoły →1181).
3. Podaj adrenalinę – wskazania (wystarczy jedno): wstrząs, obrzęk dróg oddechowych, zaburzenia oddychania; D: u osób z samoistnym krążeniem 0,5 mg i.m. (roztwór 1 mg/ml [1:1000]) w zewnętrzną powierzchnię uda; dawkę możesz powtarzać co ~5 min, jeżeli nie ma poprawy lub ciśnienie tętnicze jest wciąż zbyt niskie; w zatrzymaniu krążenia 1 mg i.v., powtarzaj w razie potrzeby co 3–5 min.
4. W razie utrzymywania się objawów wstrząsu
1) ułóż chorego na plecach z uniesionymi nogami – pomocne w leczeniu hipotensji, ale może pogorszyć wentylację.
2) podawaj tlen 10–15 l/min (wskazania: przedłużająca się anafilaksja, cechy niedokrwienia mięśnia sercowego, chorzy otrzymujący krótko działający β mimetyk wziewnie, konieczność podania kilku dawek adrenaliny)
3) zapewnij dostęp do żył obwodowych 2 kaniulami o dużej średnicy (najlepiej ≥1,8 mm [≤16 G]) i stosuj zestawy do szybkich przetoczeń.
4) przetaczaj płyny i.v. – chorym ze znacznym spadkiem ciśnienia tętniczego niereagującym na podanie adrenaliny i.m. przetocz 1–2 l 0,9% NaCl w ciągu ~5 minut. W razie dalszego utrzymywania się hipotensji przetaczaj również inne roztwory krystaloidowe lub koloidowe szybko ~500 ml, a następnie w powolnym wlewie i.v., sprawdzając, czy nie doszło do przeciążenia płynami.
5) monitoruj ciśnienie tętnicze oraz, jeżeli to możliwe, EKG, pulsoksymetrię lub gazometrię krwi tętniczej.
6) u chorego z ciężkim obrzękiem górnych dróg oddechowych, skurczem oskrzeli lub spadkiem ciśnienia tętniczego, bez reakcji na kilkakrotne wstrzyknięcie adrenaliny i.m. i przetaczanie płynów i.v. → rozważ stosowanie adrenaliny 0,1–0,3 mg w 10 ml 0,9% NaCl we wstrzyknięciu i.v. w ciągu kilka minut lub w ciągłym wlewie i.v. 1–10 µg/min (roztwór 1 mg w 100 ml 0,9% NaCl). Takie postępowanie wiąże się z dużym ryzykiem wystąpienia zaburzeń rytmu serca. U chorych przyjmujących β bloker adrenalina bywa nieskuteczna; wtedy przede wszystkim przetaczaj płyny i.v. U chorych z ciśnieniem tętniczym skurczowym
Translation - Ukrainian ➔ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ
Анафілаксія – це важка загальна або системна реакція гіперчутливості (алергічна або неалергічна). Гіперчутливість це – наявність об’єктивних та суб’єктивних симптомів які повторно виникають внаслідок експозиції конкретного подразника в дозі яка нормально переноситься здоровою особою. Анафілактичний шок – це важка анафілактична реакція (анафілаксія), що швидко розвивається та супроводжується загрозливим для життя зниженням артеріального тиску.
Основні причини анафілаксії
1) алергічні: a) ліки – найчастіше β лактамні антибіотики, цитостатики; b) отрути перетинчастокрилих комах →1181; c) парентеральне введення білків – кров та похідні, ферменти (напр. стрептокіназа), сироватка (напр. протиправцева), препарати алергенів котрі використовуються для діагностики in vivo та при імунотерапії; d) їжа – у дорослих найчастіше риба, морепродукти, арахіс, цитрусові; e) інгаляційні алергени – напр. шерсть коня; f) латекс
2) неалергічні: a) безпосереднє звільнення медіаторів з мастоцитів – опіоїди, міорелаксанти, колоїдні розчини (напр. декстрани, гідроксиетилкрохмаль, розчин альбуміну) або гіпертонічні (напр. манітол), фізичне навантаження; b) імунні комплекси – кров та похідні крові, імуноглобуліни, тваринні сироватки та вакцини, діалізні мембрани; c) порушення метаболізму арахідонової кислоти – гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти та на інших НПЗП; d) медіатори анафілаксії або структурно схожі речовини в їжі (гістамін, тирамін), низька активність ферментів розкладаючих медіатори анафілаксії; e) інші або невідомі механізми – рентгеноконтрастні препарати, забруднені продукти харчування, консерванти.
Оскільки при неалергічній реакції імунологічні механізми відсутні, шок може виникнути вже при першому контакті з даним фактором. В ~30% випадків не вдається з’ясувати причини анафілаксії (ідіопатична анафілаксія). Найчастішим механізмом анафілактичних реакцій є - IgE- залежна, неімунологічні реакції виникають рідше. Їхньою спільною ознакою є дегрануляція мастоцитів і базофілів. Вивільнені та синтезовані медіатори (напр. гістамін, триптаза, метаболіти арахідонової кислоти, фактори активації тромбоцитів, NO) викликають спазм гладкої мускулатури бронхів та шлунково-кишково тракту, підвищують проникливість та розширюють кровоносні судини, стимулюють закінчення чутливих нервів, а також активують запальні клітини, системи комплементу, зсідання та фібринолізу. Також вони мають хемотаксичну дію на еозинофіли, що посилює та пролонгує анафілактичну реакцію. Підвищена проникливість судин та швидке переміщення рідини в периваскулярний простір може призвести до втрати навіть 50% ефективного об’єму кров'яного русла протягом ~10 хв.
➔КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ
Симптоми анафілаксії найчастіше з'являються в проміжку від кількох секунд до кількох хвилин після контакту з етіологічним фактором (інколи пізніше - >30 хв.): 1) шкіра та підшкірна клітковина – кропив’янка, ангіоневротичний набряк, почервоніння; 2) система дихання – набряк верхніх дихальних шляхів, захриплість, стридор, кашель, свисти, задишка, нежить носа; 3) шлунково-кишковий тракт – нудота, блювання, біль живота, понос; 4) загальносистемні прояви – гіпотензія та інші симптоми шоку →188 – в 30% випадків; можуть виникати одночасно з симптомами анафілаксії або (зазвичай) незабаром після них; 5) рідше – запаморочення або біль голови, судоми матки, відчуття тривоги.
Чим швидше розвиваються симптоми тим більша ймовірність виникнення важкої анафілактичної реакції, що загрожує життю. Початково не тривожні симптоми (напр. обмежені шкірою та підшкірною клітковиною) можуть швидко трансформуватись в загрожуючі для життя, якщо негайно не розпочати правильне лікування. Зустрічаються також пізні двофазні реакції, при яких симптоми розвиваються чи повторно наростають після 8-12 год. Прояви анафілаксії можуть тривати протягом 32 год незважаючи на правильне лікування.
Симптоми анафілактичного шоку (незалежно від етіології): холодна ,бліда, спітніла шкіра, запалі підшкірні вени, гіпотензія, олігурія, або анурія, спонтанна дефекація та втрата свідомості. Може виникнути затримка кровообігу.
➔ДІАГНОЗ
Базується на типових суб’єктивних та об’єктивних симптомах анафілаксії та їх наростанням протягом короткого періоду часу після контакту з фактором, який може спровокувати анафілактичну реакцію. Чим швидше наростають симптоми тим більша ймовірність важкої анафілактичної реакції, що загрожує життю. Визначення триптази, гістаміну або метилгістаміну не є загальнодоступним та не має практичного значення. Принаймні після 6 год від епізоду анафілаксії зясуй причину її виникнення; часто корисним є визначення специфічних для алергену IgE, натомість провокаційні проби слід виконувати дуже обережно.
➔ЛІКУВАННЯ
1. Перевір прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг та свідомість – при необхідності віднови прохідність верхніх дихальних шляхів, при зупинці дихання та кровообігу розпочни реанімаційні заходи →108. Якщо наявний стридор або масивний набряк обличчя та верхніх дихальних шляхів (набряк язика, слизової оболонки ротової порожнини і горла, захриплість) розваж негайну ендотрахеальну інтубацію →1217. Запізнення інтубації може її ускладнити, а невдала спроба інтубації може посилити набряк. При загрозливому набряку який може викликати непрохідність дихальних шляхів та неможливість виконання ендотрахеальної інтубації проведи конікотомію →1220.
2. Припини експозицію речовини яка ймовірно спровокувала алергічну реакцію (напр. зупини введення лікарського препарату або видали жало бджоли →1181).
3. Введи адреналін – покази (достатньо одного): шок, набряк дихальних шляхів, порушення дихання; Д: в осіб із збереженим кровообігом 0,5 мг в/м (розчин 1 мг/мл [1:1000]) в зовнішню поверхню стегна; введення можеш повторювати кожні ~5 хв., при відсутності покращення або низькому артеріальному тиску; при затримці кровообігу 1 мг в/в, за потреби повторно кожні 3-5 хв.
4. При персистуючих симптомах шоку
1) поклади хворого на плечі з піднесеними ногами – допомагає лікувати гіпотензію, але може погіршити вентиляцію.
2) подавай кисень 10–15 л/хв (покази: пролонгована анафілаксія, симптоми ішемії міокарду, пацієнти приймаючі інгаляційний β міметик короткої дії, потреба введення кількох доз адреналіну)
3) забезпеч внутрішньовенний доступ двома периферичними катетерами великого діаметру (найкраще ≥1,8 мм [≤16 G]) та використовуй набори для швидкої інфузії.
4) проводь в/в інфузію розчинів – хворим із значним падінням артеріального тиску, що не реагують на введення адреналіну в/м, перелий 1–2 л 0,9% NaCl протягом ~5 хвилин. При стійкій гіпотензії також перелий інші кристалоїдні або колоїдні розчини ~500 мл, в подальшому повільна в/в інфузія, перевір чи не виникло перевантаження рідиною.
5) проводь моніторинг артеріального тиску, при можливості ЕКГ, пульсоксиметрію чи газометрію артеріальної крові.
6) у хворого з важким набряком верхніх дихальних шляхів, бронхоспазмом або падінням артеріального тиску, без реакції на кількаразове в/м введення адреналіну та в/в інфузію розчинів → розваж використання адреналіну 0,1–0,3 мг в 10 мл 0,9% NaCl для внутрішньовенного введення протягом кількох хвилин або при постійній в/в інфузії 1–10 мкг/хв (розчин 1 мг в 100 мл 0,9% NaCl). Однак такі дії пов’язані з високим ризиком виникнення порушень серцевого ритму. У хворих котрі приймають β блокатор адреналін буває неефективним; в таких випадках насамперед проводь в/в інфузію розчинів. В пацієнтів з систолічним артеріальним тиском
More
Less
Experience
Years of experience: 14. Registered at ProZ.com: Jun 2012.
Doświadczenie jako tłumacz: (300000 słów)
•2009-obecnie Tłumaczenie tekstów dla Polskiej Rada Resuscytacji, udział w tłumaczeniu
podręcznika dla kursu ALS z języka Polskiego na Ukraiński
•2012-obecnie Tłumaczenia dla wydawnictwa Medycyna Praktyczna (Kraków), udzial w
tłumaczeniu podręcznika Choroby wewnętrzne na język Ukraiński
Kursy dodatkowe:
• 2009-2010 Prywatna Szkoła Językowa „Lider” we Lwowie
• 2010-obecnie Polska Rada Resuscytacji “Advanced Live Support” (Kraków)
Wykształcenie:
• 2005-2011 Narodowy Uniwersytet Medyczny imienia Danyła Hałyckiego we Lwowie
Inne doświadczenie:
• 2009-2011 Pielęgniarz na Wydziale Anestezjologii i Intensywnej Terapii w Miejskim
Szpitalu Klinicznym Doraźnej Pomocy Medycznej we Lwowie
• 2011- 2013 Staż na Wydziale Anestezjologii i Intensywnej Terapii w Miejskim Szpitalu
Klinicznym Doraźnej Pomocy Medycznej we Lwowie
• obecnie Lekarz anestezjolog
Zainteresowania:
• medycyna, sprzęt medyczny, jazda na nartach, komputery.
Keywords: Medycyna, medyczne, instrumenty, diagnostyka, leczenie, leki, narkotyki, badania kliniczne, USG, TK. See more.Medycyna, medyczne, instrumenty, diagnostyka, leczenie, leki, narkotyki, badania kliniczne, USG, TK, MRI, zgoda, forma, ubezpieczenia, opieki zdrowotnej, endoskopia, rak, CT, tomografia, radioterapia, wewnątrznaczyniowe, przeszczep, laboratorium, odczynniki, chirurgia, radiologia, zakażenie, lekarz, przeszczep, anestezjologia, intensywna terapia. See less.
Portfolio