Кожен проект починається з планування та задавання уточнюючих питань:
✅Які етапи матиме цей проект?
✅Скільки часу потрібно витратити на кожен?
✅Якщо можна вибрати програму для роботи, то яка з них найкраще підходить для цього завдання?
Якщо ви вирахували середній термін виконання проектів, то бажано його на 30% збільшити на випадок непередбачуваних обставин. Наприклад, в середньому ви перекладаєте 250 слів на годину, проект має 7 тисяч слів, звідси ви розрахували 28 годин + 30% (ще 8,5 годин), в результаті отримаєте 36,5 годин. Так ви встигнете гарантовано виконати проект вчасно, а якщо здасте раніше, то це ще краще.
Збільшуючи час на 30%, ви завжди матимете запас, який зможете використати, якщо не встигатимете, або ж не вплітатиметеся в випадки, коли в вас йде проект за проектом з тісними дедлайнами, адже існує ризик завалити перший з них і цей ланцюжок пошириться і на решту проектів.
Завдяки такому аналізу можна вирішити багато проблем наперед. Наприклад, ви отримали величезний вузькоспеціалізований проект на 500 сторінок. З вами в парі повинен працювати ще один перекладач. Задайте собі питання:
✅З чого потрібно почати проект?
✅Що для цього потрібно?
✅Як забезпечити безпроблемну для якості співпрацю з іншим перекладачем?
✅Які інструменти для цього можна використати?
На конкретному прикладі я б починала зі створення проектного глосарію. Які для цього потрібні інструменти? Щоб видобути терміни з оригіналу, використовуємо Multiterm Extract, формуємо базу термінів для використання в Традосі, а також експортуємо чернетку глосарію в Google Таблиці, щоб працювати в них одночасно з іншим перекладачем. Глосарій не повинен бути фінальним, під час роботи його не раз доведеться «чистити» та узгоджувати терміни в чаті. Цього ж чату буде достатньо, щоб обговорити інші проектні питання.
Якщо проект слід виконувати в онлайн-версії CAT-інструментів, наприклад Smartcat, то тут ще простіше, бо перекладачі бачать в пам’яті перекладені сегменти, бачать глосарій та можуть обмінюватися повідомленнями, в тому числі з менеджером проектів.
Або ж ви отримали файл у форматі PDF, але не сканований, а такий, який піддається розчитуванню. Ви повинні на автоматі вже знати, що потрібно спершу його розчитати і розуміти, який варіант для цього найкращий, або ж бути готовими спробувати кілька варіантів і вибрати найкращий. Я, наприклад, пробую розчитати в Традосі та через сервіс Wordfast. Найчастіше останній справляється з завданням краще, але бувають випадки, коли все навпаки, і до цього треба готуватися та завжди передбачати випадки, коли доведеться весь документ або його частину перенабирати та форматувати.
Але якщо в вас буде чіткий алгоритм дій, ви будете менше панікувати, бо знатимете послідовність етапів.
Також потрібно завести звичку аналізувати кожен виконаний проект і задавати собі питання, які допоможуть вам створити план дій.
Наприклад:
✅Чому цей проект став успішним чи неуспішним?
✅Які сильні сторони вдалося використати?
✅Нам якими слабкими сторонами треба ще попрацювати?
✅Подібні проекти сприяють моєму розвитку як перекладача чи ні?
✅Чи хочу я надалі отримувати такі проекти?
✅Що можна зробити краще?
✅Які помилки було допущено і як їх уникнути в подальшому?
✅Що нового я дізнався(-лася) і як я можу використовувати ці знання в подальшому?
✅Що потрібно зробити, щоб оптимізувати чи автоматизувати якісь етапи проекту? Чи існують програми, які допоможуть мені в цьому?
Ukraine