A new ProZ.com translation contests interface is currently in development, and a preview contest is underway. Click here to visit the new interface »

Previous ProZ.com translation contests

Russian » Ukrainian - 3 entries


From "Маркетинг, которого нет" by Alexander Moskovkin. 360 words
Несмотря на то, что место программиста сулило спокойную работу, неплохие заработки и хорошую карьеру, Андрей без всяких сомнений покинул насиженные места и вступил на тернистый путь предпринимательства. Естественно, что ни о маркетинге, ни о продажах он и понятия не имел. Всему приходилось учиться на практике, набивая шишки в общении с покупателями.

Несмотря  на все сложности, Поминову удалось  завоевать клиентов, о которых мечтает любая компания. Как же предпринимателю-самоучке, работающему прямо в собственной квартире, удалось добиться такого успеха?

…По счастливому стечению обстоятельств, в один день с Андреем в Академии появилась чуть ли не первая в Советском Союзе партия болгарских персональных компьютеров. И у руководства возникла мысль перенести уже существовавшие словари с больших ЭВМ на персональные компьютеры. За полгода сделали работающий прототип словаря, который и лег в основу будущего Мультитрана.

Словарь планировалось продавать организациям (других покупателей в конце 80-х просто не было), однако в стране наступил кризис, возникли перебои с финансированием и проект стал умирать. Чтобы спасти то, что уже было сделано, энтузиасты, в числе которых был и Поминов, создали совместное предприятие. Так как денег на него никто не выделил, СП просуществовало всего полгода.

Возник довольно острый вопрос: кто станет хозяином продукта. «Здесь я, можно сказать, перетянул одеяло на себя, - вспоминает Андрей, - так как уже несколько месяцев сидел дома и занимался словарем в одиночку». Так Мультитран стал «домашним» проектом: Поминов сидел в обычной квартире, доводил его до ума, а в свободное время ездил в Европу за подержанными автомобилями и одеждой. «Покупать я тогда очень любил, а вот продавать – нет. Наверное, потому что продавать надо уметь», - смеется он.

…Время показало, что фирма – слишком много для одного человека, и Андрей переквалифицировался в индивидуального предпринимателя, ведь при такой организации бизнеса никаких «бумажек» практически не требуется…

…Недавно Поминову позвонила девушка из агентства, занимающегося проведением опросов, и спросила: «Это квартира или офис?» «Ну, даже и не знаю…», - замешкался он. Компьютер в своей квартире Андрей не выключает уже много лет: «Офис – дома, напротив – почта, через дорогу – банк, в том же доме
провайдер и сервер с Мультитраном. Этот «золотой треугольник» можно обойти за 10 минут».

«Если честно, я не могу сказать, каким именно будет сайт лет через десять.» - признается Андрей.

The winning and finalist entries are displayed below.To view the like/dislike tags the entries received simply click on the "view all tags" link on the right hand corner of each entry.

You can leave your feedback for this pair at the bottom of the page.

Congratulations to the winners and thanks to all the participants!






Entry #1 - Points: 12 - WINNER!
View all tags
Хоча місце програміста обіцяло спокійну роботу, непоганий заробіток і успішну кар'єру, Андрій без жодних сумнівів залишив насиджене місце і ступив на тернистий шлях підприємництва. Зрозуміло, що він не мав жодної уяви ані про маркетинг, ані про продажі. Всьому довелось вчитися на практиці — набивав собі гулі у спілкуванні з покупцями.

Попри всі складнощі, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про яких мріє будь-яка компанія. Як же підприємцю-самоучці, що працював просто у своїй квартирі, вдалося досягти такого успіху?

…За щасливим збігом обставин майже одночасно з Андрієм в Академії з’явилась чи не перша в Радянському Союзі партія персональних комп’ютерів. І керівництву спало на думку перенести словники (що вже існували) з великих ЕОМ на персональні комп’ютери. За півроку зробили працездатний прототип словника, який згодом став основою «Мультитрана».

Планували продавати цей словник організаціям (наприкінці 80-х інших покупців просто не було), однак в країні сталася криза, почались перебої з фінансуванням, і проект почав вмирати. Щоб врятувати те, що вже було зроблено, ентузіасти, серед яких був і Помінов, створили спільне підприємство. Та оскільки грошей на нього так ніхто і не виділив, це СП проіснувало лише півроку.

Виникло доволі гостре питання про те, хто стане власником продукту. «Тут я, можна сказати, перетягнув ковдру на себе, — згадує Андрій, — оскільки вже кілька місяців сидів удома і займався словником самотужки». Так «Мультитран» став «хатнім» проектом: Помінов сидів у звичайній квартирі та доводив його до пуття, а у вільний час їздив у Європу за вживаними автомобілями та одягом. «Купувати мені тоді дуже подобалось, а ось продавати — не дуже. Напевно тому, що продавати треба вміти», — сміється він.

...Час довів, що «фірма» — це забагато для однієї людини, і Андрій перекваліфікувався на приватного підприємця, адже при такій організації бізнесу не потрібно практично ніяких «папірців»...

...Нещодавно Помінову зателефонувала дівчина з агенції, що займається проведенням опитувань, і запитала — «Це квартира чи офіс?» «Ну, навіть і не знаю...» — завагався він. Комп’ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс — вдома, навпроти — пошта, через дорогу — банк, у тому ж будинку провайдер і сервер з «Мультитраном». Цей «золотий трикутник» можна обійти за 10 хвилин».

«Якщо чесно, то я не можу зараз сказати, яким саме буде сайт років через десять» — зізнається Андрій.



Entry #2 - Points:
View all tags
Незважаючи на те, що місце програміста обіцяло спокійну роботу, непогані заробітки і гарну кар'єру, Андрій без жодних сумнівів покинув насиджені місця і вступив на тернистий шлях підприємництва. Природно, що ні про маркетинг, ні про продажі він і гадки не мав. Усьому доводилося вчитися на практиці, набиваючи шишки в спілкуванні з покупцями.

Незважаючи на всі складності, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про які мріє будь-яка компанія. Як же підприємцю-самоука, який працює прямо у власній квартирі, вдалося домогтися такого успіху?

... За щасливим збігом обставин, в один день з Андрієм в Академії з'явилася мало не першим у Радянському Союзі партія болгарських персональних комп'ютерів. І в керівництва виникла думка перенести вже існуючі словники з великих ЕОМ на персональні комп'ютери. За півроку зробили працюючий прототип словника, який і ліг в основу майбутнього Мультитран.

Словник планувалося продавати організаціям (інших покупців наприкінці 80-х просто не було), проте в країні настала криза, виникли перебої з фінансуванням і проект став вмирати. Щоб врятувати те, що вже було зроблено, ентузіасти, в числі яких був і згадки, створили спільне підприємство. Тому що грошей на нього ніхто не виділив, СП проіснувала всього півроку.

Виник досить гостре питання: хто стане господарем продукту. «Тут я, можна сказати, перетягнув ковдру на себе, - згадує Андрій, - тому що вже кілька місяців сидів удома і займався словником поодинці». Так Мультитран став «домашнім» проектом: помині сидів у звичайній квартирі, доводив їх до відповідного рівня, а у вільний час їздив до Європи за автомобілями і одягом. «Купувати я тоді дуже любив, а от продавати - ні. Напевно, тому що продавати треба вміти », - сміється він.

... Час показав, що фірма - забагато для однієї людини, і Андрій перекваліфікувався в індивідуального підприємця, адже при такій організації бізнесу ніяких «папірців» практично не потрібно ...

... Нещодавно Помінову зателефонувала дівчина з агентства, що займається проведенням опитувань, і запитала: «Це квартира або офіс?» «Ну, навіть і не знаю ...», - забарився він. Комп'ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс - вдома, навпаки - пошта, через дорогу - банк, у тому ж будинку
провайдер і сервер з Мультітраном. Цей «золотий трикутник» можна обійти за 10 хвилин ».

«Якщо чесно, я не можу сказати, яким саме буде сайт років через десять.» - Зізнається Андрій.



Незважаючи на те, що місце програміста обіцяло спокійну роботу, непогані гроші та добру кар’єру, Андрій без зайвих вагань покинув насиджене місце та пішов тернистим шляхом підприємництва. Звичайно, він і згадки не мав ані про маркетинг, ані про продажі. Все доводилося вивчати на практиці, набиваючи шишки під час спілкування з покупцями.

Незважаючи на всі труднощі, Помінову вдалося завоювати клієнтів, про яких мріє будь-яка компанія. Як саме підприємець-самоук, що працює у власній квартирі, досяг подібних успіхів?

…За щасливого збігу обставин, в один день з Андрієм в Академії з’явилася ледь не перша в Радянському Союзі партія болгарських персональних комп’ютерів. І керівництву спало на думку перенести вже існуючі словники з великих ЕОМ на персональні комп’ютери. За півроку зробили робочій прототип словника, що став основою майбутнього Мультитрана.

Словник планували продавати організаціям (інших покупців у кінці 80-х років просто не було), однак країна поринула у кризу, виникли затримки з фінансуванням, і проект став помирати. Щоб урятувати те, що вже було зроблене, ентузіасти, серед яких був і Помінов, створили спільне підприємство. Гроші на нього ніхто не виділив, СП проіснувало лише півроку.

Виникло доволі гостре питання: хто стане хазяїном продукту. «Тут я, скажімо так, перетягнув ковдру на себе, — згадує Андрій, — адже я вже декілька місяців сидів удома та займався словником на самоті». Так Мультитран став «домашнім» проектом: Помінов сидів у звичайній квартирі, доводив програму до тями, а у вільний час їздив до Європи за уживаними авто й одягом. «Мені тоді дуже подобалося купляти, а от продавати — ні. Мабуть, продавати треба вміти», — сміється він.

…Час показав, що фірма — це занадто багато для однієї людини, тому Андрій перекваліфікувався в індивидуального підприємця, адже за такої організації бізнесу жодні «папірці» практично не потрібні…

…Нещодавно Помінову подзвонила дівчина з агенції, що проводить опитування, та спитала: «Це квартира чи офіс?» «Ну, навіть не знаю…», — загаявся він. Комп’ютер у своїй квартирі Андрій не вимикає вже багато років: «Офіс — вдома, навпроти — пошта, через дорогу — банк, у тому ж будинку провайдер і сервер із Мультитраном. Цей "золотий трикутник" можна обійти за 10 хвилин».

«Чесно кажучи, я не можу сказати, яким саме буде сайт років через десять.» — зізнається Андрій.



« return to the contest overview



Translation contests
A fun way to take a break from your normal routine and test - and hone - your skills with colleagues.